Чи справді представництво адвокатами в судах є таким дорогим для органів державної влади та органів місцевого самоврядування?

Встановлення адвокатської монополії передбачає виключне представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах з 1 січня 2020 року. 

Так постанова  Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017  № 5 «Про правовий висновок щодо порядку здійснення представництва органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах, запровадженого Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)”» зазначає:

«Згідно з підпунктом 11 пункту 16^-1 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131^-1 та статті 131^-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції – з 1 січня 2019 року (абзац перший); представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року (абзац другий).»

Тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування мали закласти в власний бюджет на 2020 рік статтю витрат на адвокатські послуги.

Виникає питання чи будуть такі витрати виправданими та ефективними? 

Дослідження статистики участі суб’єктів владних повноважень у розгляді судових справ в порядку адміністративного судочинства Харківським апеляційним адміністративним судом можна зазначити наступне:

За суб’єктами звернення за 2017 рік: фізичні особи – 3 435, юридичні особи – 8 565, у т.ч. суб’єкти владних повноважень – 4 887. Що становить приблизно 40% від загальної кількості проваджень.

За суб’єктами звернення за 2018 рік: фізичні особи – 3 902, юридичні особи – 9 216, у т.ч. суб’єкти владних повноважень – 5 291. Що становить приблизно 40% від загальної кількості проваджень.

За суб’єктами звернення за перше півріччя 2019 року: фізичні особи – 2 329, юридичні особи – 6 339, у т.ч. суб’єкти владних повноважень – 4 804. Що становить приблизно 55% від загальної кількості проваджень.

Статистичні показники Київського окружного адміністративного суду, за 2017 та 2018 роки згідно з показниками річних звітів, за перше півріччя 2019 року:

Що становить 43% за 2017 рік, 26% за 2018 рік та 19% за перше півріччя 2019 року відповідно. 

Отже бачимо, що відсоток участі суб’єктів владних повноважень є високим і потребує залучення професійних правників на постійній основі.

Для представництва суб’єктів владних повноважень  в судах діє юридична служба.Основним завданням юридичної служби є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства, інших нормативних актів органом виконавчої влади, підприємством, їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов’язків, а також представлення інтересів органу виконавчої влади, підприємства в судах.

Як свідчить практика, юридична служба вимушена подавати апеляційні скарги у будь-якому разі, адже в подальшому у разі не виконання вимоги «вжити усіх заходів заради захисту інтересів», може мати проблеми при здійсненні заходів з боку контролюючих органів.  Приблизно 70% апеляційних скарг з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування не задовольняються. Це обґрунтовано безпідставністю таких скарг та їх низькою якістю, проте вони все ще вимагають витрат з державного бюджету на персонал, обладнання, судовий збір та інше. Таким чином державні органи штучно збільшують власні витрати на роботу юридичних служб  та на роботу судів, що ставить питання про ефективність та доцільність такої діяльності.

На відміну від юридичних служб, адвокати не мають вищезазначених зобов’язань та якість їх роботи прямо впливає на отримання гонорару.   Крім того, чинне законодавство передбачає норми щодо відшкодування коштів на адвокатські послуги, що не передбачено для юридичних служб.

Згідно з приписами статті 134 КАС України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У чинній редакції КАС України закладено критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і зв’язку цих витрат із веденням справи взагалі (зв’язок конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не якось іншої справи). Що дає можливість оцінити витрати на кожну окрему справу та ефективність такого представництва.

Отже, залучення адвокатів для представництва суб’єктів владних повноважень у судах вже має більшу ефективність аніж юридичні служби та більшу економічну доцільність